A A A K K K
для людей із порушенням зору
Новоархангельська громада
Новоархангельська громада

Шкідливі організми: крилата і наземна небезпека

Дата: 14.09.2022 15:25
Кількість переглядів: 324

 

Останні роки на території нашого краю спостерігається поширення шкодочинних організмів, які завдають збитків землеробству. До них належать американський білий метелик, амброзія полинолиста та повитиця польова. Згідно розпорядження начальника Голованівської районної військової адміністрації на території району був оголошений місячник боротьби з цими карантинними ворогами.

Одним із чужинних видів організмів, який здатний     викликати серйозні незворотні процеси у навколишньому середовищі: аграрному секторі, лісовому господарстві, є американський білий метелик.  Це багатоїдний шкідник, що пошкоджує понад 300 видів плодових, декоративних, лісових дерев та кущів. Особливо полюбляє шовковицю, клен ясенелистий, волоський горіх, плодові дерева. Його гусениці об’їдають листя,  утворюючи на гілках павутинні гнізда. Це призводить до порушення процесів обміну речовин у рослинах, їх ослаблення, втрати захисної, декоративної, естетичної функції, зниження врожайності плодових культур. При дуже сильному заселенні гусениць ослаблені дерева гинуть.

Ці комахи літають вночі, тому мають мало природних ворогів. В пошуках статевого партнера і місця для відкладання яєць самки літають на відстань до 250 метрів. При сильному вітрі перенесення відбувається на більш значні відстані. Далеко від ареолу  існування американський білий метелик переноситься транспортними засобами, лісо- та пиломатеріалами, сільськогосподарськими вантажами, пакувальною тарою, іншими вантажами. В період нинішньої війни шкодочинні карантинні об’єкти розносяться на гусеницях танків, колесах автомобілів.

В Україні американський білий метелик дає два покоління на рік. Вперше він з’являється навесні, в період цвітіння фруктових дерев. У травні-червні метелики активно відкладають яйця, а вже через пару тижнів з них виходить гусінь, яка буквально зжирає листяну частину дерева.  Гусінь живе колоніями — це ті самі «кубла» з павутини, які ми бачимо на уражених шкідником деревах. До 50-ти днів гусінь нищить все на своєму шляху, і лише потім заляльковується.

В липні з’являється наступне покоління метеликів. Самки другого покоління ще плодовитіші, одна особина відкладає 2500 яєць. Гусінь другого покоління об’їдає дерева аж до осені. Перед заляльковуванням вона розповзається на 20-25 метрів від кормового дерева. Саме зараз проходить її заляльковування: в тріщинах, під корою дерев, в сухому листі, рослинних рештках, тріщинах будівель, парканів, у ґрунті — на глибині 1,5-3 сантиметра. Отже, зими метелику не страшні, навіть із сильними морозами.

При виявленні вогнищ американського білого метелика необхідно здійснити фітосанітарні заходи, застосовуючи механічні, біологічні та хімічні методи. Найбільш ефективний — механічний. Заражені гілки можна вирізати і спалити. На уражених деревах видаляють мертву кору, стовбури обмазують вапном. На присадибних ділянках застосовують ловильні пояси з картону чи гофрованого паперу, який перед заляльковуванням гусені знімають і спалюють.

У населених пунктах можна обприскувати багаторічні насадження біологічними препаратами (Лепідоцид-БТУ 2-4 л/га, Біоінсектицид Скарадо-М). Слід зауважити, що біологічні препарати діють повільніше ніж хімічні.

Для проведення хімічної обробки за межами населеного пункту необхідно застосовувати препарати, відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених в Україні. Сьогодні ефективним інсектицидом, який використовується для боротьби з американським білим метеликом, є Карате 050 ЕС. Його застосовують для обробітку неплодоносних садів, декоративних насаджень і лісосмуг, з розрахунку 0,2-0,4 літра на гектар. Обприскування проводять в період вегетації двічі, з інтервалом 7-10 днів. Боротись з гусеницями метелика можна також іншими системними інсектицидами, такими як «Актара», «Дурбасан» чи «Золлон». Препарати проти американського білого метелика слід використовувати з обережністю, дотримуючись заходів безпеки, тому що вони токсичні.

Найбільш злісним і небезпечним карантинним бур’яном, який має негативний вплив на здоров?’я людей, є амброзія полинолиста.

Цвіте вона з середини липня до жовтня, плодоносить у вересні-листопаді. Амброзія засмічує всі польові культури, особливо просапні та зернові, а також городи, сади, луки, пасовища. Часто зустрічається на узбіччях залізниць, шосейних і ґрунтових доріг, по берегах річок і ставків.

Амброзію полинолисту з повним правом можна назвати екологічно небезпечним бур’яном. Адже пилок амброзії викликає у людей захворювання – амброзійний поліноз або «сінну пропасницю». У період цвітіння амброзії від цього захворювання страждає величезна кількість населення. У людей втрачається працездатність, опухають слизові оболонки верхніх дихальних шляхів та очей, з’являється нежить і сльозотеча, чхання, підвищення температури, розвивається астма. Єфективних ліків проти цього захворювання поки що не існує.

Перед цвітінням, у період бутонізації, потрібно скошувати рослину або виривати із корінням та знищувати шляхом спалювання. На узбіччях доріг можна застосовувати гербіциди. На невеликих площах і присадибних ділянках потрібно проводити механічну боротьбу з амброзією, шляхом ручного прополювання і скошування в міру відростання бур’яну.

В першу трійку найбільш шкідливих карантинних бур’янів входить повитиця польова.  Це однорічна рослина-паразит, яка не маючи ні коренів, ні справжніх листків, кріпиться до рослини-господаря за допомогою спеціальних органів і живиться за її рахунок.

Цей дуже злісний бур’ян-паразит засмічує посіви багаторічних і однорічних трав, узбіччя доріг, береги річок, населені пункти, залізничні колії. Особливо страждають від них польові культури: вика, люцерна, льон, буряк, морква, цибуля, картопля та інші. Крім культурних рослин вона паразитує на багатьох видах дикоростучої та бур’янистої рослинності. Уражені рослини сильно слабнуть, призупиняються в рості і розвитку, поступово гинуть. Насіння отруйне, крім того, повитиці часто є переносниками вірусів та інших хвороб з одних рослин на інші.

В посівах багаторічних трав і на необроблюваних землях повитицю необхідно часто низько скошувати до цвітіння. Залишки бур’яну по скошеній стерні можна знищувати шляхом випалювання або хімічним методом. Перед збиранням урожаю культурних рослин, заражені повитицею рослини необхідно скошувати і збирати окремо. Зберігати засмічений урожай необхідно окремо від чистого. У садах уражені пагони потрібно вирізати до цвітіння повитиць, пристовбурові кола ціле літо утримувати у стані чорного пару, міжряддя культивувати чи засівати стійкими до ураження культурами (злакові, люпин, горох).

Боротьба зі шкодочинними організмами, згідно вітчизняного законодавства — це обов’язок громадян, підприємців, фермерів, одноосібників, керівників сільгосппідприємств, установ і організацій. Тому особи, які здійснюють свою діяльність будь-якої форми власності, а також жителі населених пунктів, повинні вживати усіх можливих заходів для боротьби з карантинними рослинами і комахами.

 



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь